Як в мене брав інтерв’ю журнал “Корреспондент” (Фото)
May 8th, 2007 by Oleh Lutsiv
Як часто у вас беруть інтерв’ю? Напевно не дуже.. А як часто ви організовуєте прес-конференції?? Напевно ще рідше. Так і я з вами, до 21 березня 2007 року… 
Я вже навіть не памятаю, як саме то сталось. Вечором запостив нові приколи на блог, на другий день пішов на роботу і як завжди робив одноманітні і нудні кліки по клавіатурі з надією, що скоро настане мій ланч і я нарешті звалю з офісу.
Хто знає приказку “Одиночество - это когда вам на почту приходит только россылка и спам“, мене напевно зрозуміє )).. Але це був не той варіант, це була “робота”, від цього слова в мене починає зникати посмішка з обличчя і велике бажання заритися в пісок десь по-серед Тихого океану…. Так щоб тебе ніхто не трогав, ніяких посторонніх звуків Мангетену, сирен поліції і сабвею. Відчути як прохолодний вітерець ніжно зганяє піщинки з твого тіла а ти лежиш собі під пальмою і тобі до сраки що він дує )).. Нехай собі дує, я ж лежу на пляжі, океан, безлюдний острів і лише аборигени тобі носять пиво славутич (таке біле, холодне і дуже смачне)…
Мені добре вже від самої думки, що таке може бути і я з дурнуватою посмішкою, сам не знаю чому радію, вдивляюсь в вікно навпроти… Директор напевно також не поняв чого мені так прикольно і собі згадав ту приказку - “Улыбайтесь, директор любит идиотов“, напевно подумав, що все добре і нічого не треба міняти.
Ось так, від нудьги я знову перевірив свій блог - І “Оля-ля!!”, сказали б мої французи.. Там зявився новий комент )).. Але не простий. То був пост присвячений камеді клаб і я відразу, якщо чесно не зрозумів чи то не спам. Я подам текст повідомлення кореспондента також і тут:
саша
привіт, олеже.
я журналістка з видання “Корреспонден” (може пам’ятаєш такий). зараз готую матеріал про наших IT, які працюють на західні корпорації, ну і шукаю вас по усьому світу.
не відмовишся дати дати коментарі для статті? думаю, буде цікаво поговорити. про життя.
якщо ти “за”, то залиш мені свої телефони, як з тобою можна зв’язатись?буду вдячна, як даш відповідь сьогодні-завтра.
почуємось?
саша доценко,
журналіст рубрики “Жизнь”
Як ви напевно зрозуміли, мене запросили дати інтервю. Ну і я що? Звичайно ж погодився ).. Не пропадати ж такому журналу. Допоможу національному виробнику як-то кажуть )).. Підніму тираж.
Я зараз дорозкажу ще всю історію, лише хочу попередити тих хто не дуже добре розуміється в політиці - на обкладинці журналу, там де пише “Очень приятно, ЦАРЬ” - то не я :)… Просто хотів уточнити.
Отже я звязався по емейлу з Сашою Доценко і через два дні вона мені передзвонила під час обідньої перерви. На другому кінці дроту був дуже приємний, тонкий голос журналістки і я мушу визнати, що відповідати на її запитання було самому цікаво.. Ми розмовляли близько пів години і я “не замітив” як вже пройшла година мого обіду і ще хвилин двадцять робочого часу. Нарешті наговорившись Саша пообіцяла мені підписати і відправити випуск журналу мені додому.
Журнал “Корреспондент” вийшов ще 31 березня, а я як завжди не мав часу про це раніше написати.. Фотокопії кількох сторінок виставляю тут же.
ну що шикуємося в рядок за автографами ..
Читав-читав!:) Люблю статті в Корреспонденті про ІТ, а також інтерв”ю з нашими програмістами. От щойно натрапив на твій блог. Тепер буду знати, що є такі люди:)
Удачі:)
І я читав це інтерв’ю з тобою в Кореспонденті.
Справді, думаєш, що колись повернешся в Україну?
Одне лише питання - а навіщо було взагалі цей скан у Інтернет викладати якщо прочитати нічого неможливо?
От я, хочу все таки Дмитру подякувати за те що він вніс різноманіття. І серед трьох задоволених коментів зявився один не задоволений ;). Але ти правий, я виставив неякісний скан лише з одною метою - щоб всі хто зайдуть на блог - отримали загальне уявлення про те як стаття виглядала.
2:JabbyPanda.
Я так сподіваюсь. Не буду говорити щось напевне, але знаю точно, що важко самому за-кордоном.
я повністю солідарний з паном dmitriy і тоже недоганяю цього приколу з засканованими сторінками … думаю пора виставити нашому шановному Олегу
.. нормальні читабельні сторінки ?
Читабельні сторінки читаємо за гроші, шановні, на сайті журналу “Кореспондент”
to JabbyPanda
кожен сам вибирає свій шлях … нащо мені купляти цілу корову якщо мені треба тільки літра молока …:)
Вибач друже, то я відправив журналістку до тебе, саме 21 березня
Ось тут, Тварь це я
http://www.journals.ru/journals_comments.php?id=2152658
2:playhell
Це навпаки добре, і я тобі за це дякую. 
Привіт, так чого ж вибач?
Ну, Олеже, не сподівався на такі “заковики” долі. Був дуже здивований як переплітаються області спілкування. З одного боку Корреспондент, з яким тісно спвпрацюю по роботі, а з іншого боку однугрупник, друг і просто заробітчанин
І знайшлись же ж якось в цій павутині
Мда…що називається пересіклись.
П.С. Ти в Олександри витягни фотку якось
Там дуже розумні і цікаві люди працюють в Коррі і взагалі в КПП (Kyiv Post Publications).
УПД. Так вразила мене ця звіста, що знайшов електронну версію цього випуску….кому там було не видно - то нехай качають (22 Мб).
Олег там, ну просто якийсь супер студент, і супер-пупер знавець фотошопів і мов програмування
І фотка супер просто….особливо в контексті статті..
От, я приїхав..і ото усьо моє
П.С. Дякую одній хорошій людині за допомогу з файлом
http://kasper.myth.org.ua/oleh-superstar/korr12_31-03-2007.pdf
Kasper, так як ти я бачу всіх знаєш в Кореспонденті, може ти ще і Олександру бачив?
Треба спробувати дістати її фото
[...] вони вже вдруге вирішили про мене написати.. Перший раз коли в мене брали інтерв’ю, мені навіть сподобалось, говорила приємна дівчина, [...]